Стандартизація тестування як метод оцінки знань учнів. Користь і шкода.

Діти вже звикли до думки, що після 11 класу їх очікують тести в якості фінального оцінювання. Багато країн вводять стандартизацію тестування в школі в кінці навчального року або як основний іспит після навчання в школі. Школярі зобов’язані здавати ЗНО в Україні і ЄДІ в Росії. В Американських школах існує SAT або Stanford Achievement Test. Він розроблений для кожного класу і перевірений не на одному поколінні американців. Ці види іспитів нікого не лякають. Але суперечки навколо не стихають. Одні фахівці хвалять такий підхід за неупередженість, а інші засуджують, натякаючи, що завдяки цим тестам рівень освіти тільки падає. Давайте звернемося до незалежних досліджень, які проводить міжнародна організація PISA (Programme for International Student Assessment). Розроблено програму з оцінки освітніх досягнень учнів. Оцінювання проводяться раз на три роки, за сприяння Організації економічного співробітництва і розвитку. У дослідженнях беруть участь десятки тисяч школярів з різних країнах світу. Мета дослідження – з’ясувати, наскільки ефективно школярі застосовують на практиці отримані в школі знання. Тест включає три групи питань: з математики, читання і природничих дисциплін. Згідно з підсумками дослідження PISA 2000-2015, краще середню освіту в країнах Східної Азії: Китаї, Кореї, Сінгапурі, Японії. У Європі в десятці лідерів Фінляндія, Естонія, Швейцарія, Польща та Нідерланди.

Переваги тестування: 

• Тестування – об’єктивно.

Головною причиною введення стандартного тестування є виключення людського фактору при перевірці. Процедуру повністю автоматизують. Для того щоб скласти тест використовують комп’ютери, як і для підрахунку балів. Тому ви вже не зможете поскаржитися, що викладач необ’єктивний або спеціально “завалив” дитини на іспиті.

• Тестування – справедливий метод.

Всі учні знаходяться в рівних умовах. Вони здають одні і ті ж тестові завдання, тільки порядок розташування різні. Вже не вийде “витягнути щасливий квиток”. Або отримати відмінну оцінку, тому, що пощастило з питанням. Тести всеохоплюючі за охопленням матеріалу. Тому всі учні отримує рівні можливості незалежно від місця проживання і типу навчального закладу.

• Тести – показують реальний рівень знань.

Тестування може включати в себе завдання з усіх тем курсу. У той час як на усний іспит зазвичай виноситься три питання з теорії, а на письмовий – дві або три практичні завдання. Тестування дозволяє перевірити знання учня по всьому курсу, виключивши елемент випадковості. Шляхом грамотного сотавленія питань тесту вдається встановити рівень знань учня по предмету в цілому, а не за окремими розділами.

• Тестування – точно.

Тест це більш точний інструмент за рахунок диференціації оцінки кожного пункту. Наприклад, шкала оцінювання тесту з 100 питань, складається з 100 балів. Таким чином вага має кожен пункт тесту. Яких зазвичай досить багато, щоб рівномірно покрити весь курс. У той час, як звичайна шкала оцінки знань – складається з п’яти для п’ятибальною системи оцінювання або 12 для дванадцятибальною.

• Тестування – ефективно з економічної точки зору.

Так, скласти грамотний тест, зрозумілий учневі – завдання непросте. Для цього необхідно залучати досвідчених фахівців і проводити пробні тестування на фокус-групах. Тобто витрати при тестуванні припадають на розробку якісного матеріалу. Витрати на проведення тесту значно нижче, ніж при письмовому або усному іспиті. Проведення тестування і контроль результатів займає півтори-дві години і вимагає присутність кількох спостерігачів. Усний або письмовий іспит триває не менше чотирьох годин або навіть декількох днів, необхідна комісія, і час на обговорення результатів.

Тестування ставить усіх учнів в рівні умови, використовуючи стандартну процедуру і єдині критерії оцінки. Що призводить до зниження хвилювання і стресу серед учнів.

 Недоліки тестування.

• Багато витрат на складання грамотних тестів.

Розробка якісного тестового інструментарію – тривалий, трудомісткий і дорогий процес. Якщо враховувати, що необхідно скласти тести, що складаються з десятків і сотень пунктів. Створити багато варіантів для виключення шахрайства серед учнів. Розробити систему перевірки та зберігання правильних результатів.

• Результати тестів – не дають вичерпної інформації про глибину знань.

Тестування добре перевіряє поверхневі знання на підставі стандартних завдань. Дані, отримані в результаті тестування – це статистика про проблеми в розумінні учнем конкретних тем. Можливо, завдання були складені двояко і учень не зрозумів питання. Або банально не розібрався, як заповнювати тестовий бланк і переплутав відповіді. Результати не дозволяють судити конкретні причини цих проблем.

• Неможливо оцінити творчі здібності.

Тест не дозволяє перевіряти і оцінювати високі, продуктивні рівні знань, пов’язані з творчістю, тобто імовірнісні, абстрактні і методологічні знання.

• Учні сильно обмежені в часі при здачі тесту.

Широта охоплення тем в тестуванні має і зворотну сторону. Учень при тестуванні, на відміну від усного або письмового іспиту, не має достатньо часу для скільки-небудь глибокого аналізу теми.

Забезпечення об’єктивності і справедливості тесту вимагає прийняття спеціальних заходів щодо забезпечення конфіденційності тестових завдань. При повторному застосуванні тесту бажано внесення в завдання змін.

У тестуванні присутній елемент випадковості. Наприклад, учень, що не відповів на просте питання, може дати правильну відповідь на більш складний. Причиною цього може бути, як випадкова помилка в першому питанні, так і вгадування відповіді у другому. Це спотворює результати тесту і призводить до необхідності врахування ймовірнісної складової при їх аналізі.

ПІДСУМОК: корисні тести чи ні?

За оцінками фахівців найважче для наших школярів в тестах – нестандартні, нетипові завдання. Учні губляться, коли зустрічають незвичну задачу або формулювання. Шкільне навчання в своїй більшості дуже схематично. Діти запам’ятовують алгоритми рішення і намагаються розпізнати їх в завданні. Вчителі натаскувати на рішення однотипних завдань: підставити значення в формули, або запам’ятовувати методи рішень певних рівнянь. Так як в ситуації виконання тільки типових завдань блокуються пізнавальні здібності, то діти не можуть у вільному перенесення знань, творчій уяві і абстрактному мисленні.

Тому не можна сказати, що саме тестування – це причина падіння рівня освіти. Швидше сам підхід у викладанні в школі повинен бути більш гнучким. А знання більш прикладними, щоб дітям було цікавіше вчитися і вони в усьому бачили практичне застосування. І тоді який би метод оцінювання не запропонували нашим дітям, вони будуть з ним справлятися.