Раціональне природокористування

Базовим принципом раціонального використання природних ресурсів є поступове заміщення невідновлюваних ресурсів тими, які можуть відновлюватися. Вкрай логічне рішення, до якого приходить цивілізація, беручи до уваги те, що такі ресурси можна використовувати в значно більших обсягах, не наносячи шкоди навколишньому середовищу.

Все ж, визначимо, що таке нераціональне природокористування, і яким має бути раціональне. Умовно, нераціональним природокористуванням можна назвати його незаконні, неконтрольовані, хижі форми. З іншого боку, виснаження ресурсів і завдання шкоди довкіллю постійно знаходиться в полі зору науковців, якщо ми говоримо про обґрунтовану господарську діяльність. Будь-яке посилення екологічного законодавства веде до ослаблення економіки, тому в складній і багаторівневій системі взаємозв’язків необхідно вивести найбільш розумні шляхи досягнення раціонального використання ресурсів.

Таке використання передбачає як розумне освоєння, так і запобігання негативних наслідків або їх мінімізацію. Розглянемо важливі кроки по різним категоріям ресурсів.

Раціональне використання надр має відбуватися в наступних напрямках, таких, як:

• скорочення енергоспоживання економіки і її дематеріалізація;
• використання замкнутих технологічних циклів для створення можливості заміни первинної сировини вторинною;
• заміна сировини відновлюваними ресурсами;
• планування і створення довгострокових прогнозів стану мінерально-сировинної бази;
• створення кадастрів;
• впровадження маловідходних технологій переробки сировини;
• поліпшення системи ліцензування, розумна система оплати за ресурси.

Що стосується земельних ресурсів, то це ряд системних дій, починаючи з удосконалення системи землекористування в цілому і недопущення розширення площ обробітку землі в межах одного покоління, завершуючи реабілітацією земель, які постраждали від затоплень внаслідок створення штучних морів (з урахуванням їх екологічних та соціальних потреб). Важливими є кроки по рекультивації забруднених і деградованих земель, а також створення правильного співвідношення площ згідно їх природним ландшафтним зонам.

Водні ресурси вимагають можливості виконання важливих соціальних функцій – забезпечення населення якісною питною водою, що робить напрямок питних поставок води пріоритетним напрямком серед інших видів використання води. Проте, важливими для безпеки населення є заходи щодо захисту водоносних горизонтів і поверхневих вод шляхом мінімізації забруднення води. Лімітоване забруднення – це відповідність викидів забруднюючих речовин допустимим нормативам. Також важливим аспектом є впровадження систем повторного водокористування, яке дозволяє зменшувати викиди в рази. Законодавчі аспекти раціонального водокористування – це також ліцензування централізованого водопостачання, охорона джерел такого забезпечення і введення розумних систем оплати за ресурси з метою економії їх використання.

Важливість дотримання законодавчих норм стосується всіх видів природних ресурсів. Що стосується лісових ресурсів, то використання лісу має проводитися на базі науково доведеного співвідношення класів віку лісових насаджень та їх площ в цілому. Таким чином, може бути забезпечена безперервність даного ресурсу, ліс зможе виконувати свої біологічні функції постійно.

Обмеження повинні стосуватися також викидів в атмосферу забруднюючих речовин і, безумовно, транскордонних переносів.